Раніше Правда ходила по вулицях гола, в чому мати народила. Це,
звичайно, не сподобалося людям, і ніхто не пускав її до себе в будинок.
Одного дня, коли сумна, стурбована Правда бродила по вулицях, вона
зустріла Притчу, що була одягнена в гарний одяг, яка тішила око. Притча
запитала Правду: - Чому ти ходиш по вулицях гола і така сумна? Правда сумно опустила голову і сказала: - Сестра моя, я опускаюся все нижче і нижче. Я вже стара і нещасна, тому люди віддаляються від мене.
- Не може бути, - сказала Притча, - що люди віддаляються від тебе тому,
що ти стара. Я ось теж не молодше за тебе, але чим старше стаю, тим
більше в мені знаходять. Я відкрию тобі секрет: люди не люблять
простих, відкритих речей. Вони вважають за краще, щоб речі були трохи
приховані і прикрашені. Давай я тобі позичу декілька своїх красивих
суконь, і ти відразу побачиш, як полюблять тебе люди. Правда
прийняла раду Притчі і одягнулася в її красивий одяг. І ось диво - з
того дня ніхто не втікав від неї, і її приймали з радістю і з
посмішкою.