Квіти її чи вінок з них особливо часто оспівуються у веснянках,
купальських та весільних обрядових піснях. Іноді співається, як ті
квіти й вінок дівчата пускають за течією річки, що, можливо, послужило
для назви однієї з річок –Ружиноса у басейні Пруту.
Широко представлена
назва Ружі/Рожі і в інших українських географічних назвах: - Рожина у басейні Тетерева, - Рожище у басейні
Десни, - Ружичка на Вінниччині, - гора Ружа в Закарпатті (1564 м), - Ружа - невеличке село в Хмельницькій області, - Ружична (їх два) у Волинській області, - Ружки у Житомирській області, - Рожин на
Івано-Франківщині, - Великий Рожин у басейні Пруту, - Рожів та
Рожівка у Київській області, тощо.
Певно, слово рожа лежить в основі літописної географічної назви
Рожне Поле у Галицькій землі, яка згадується в рукописах Русі-України у
1097, 1099, 1144 роках.
Зрозуміло, це підтверджує давнє пошанування у
нас рожі як рай-дерева та й свідчить про існування ще в
сонцепоклонницькі часи слова рожа в мові наших предків.